Послідовність виконання проекту здійснюється за такими етапами: задачі, діяльність учнів, діяльність вчителя.
Етапи:
I. Підготовчий.
1. Цілепокладання.
2. Планування. На цьому етапі здійснюється визначення теми, виявлення проблеми, вибір груп.
3. Аналіз проблеми, висування гіпотез та їх обґрунтування. Уточнення інформації. Обговорення. Виявлення проблеми.
4. Висування гіпотези. Формування завдань. Мотивація учнів. Пояснення цілей. Допомога та спостереження.
II. Організаційний.
1. Вибір методів перевірки прийнятих гіпотез.
2. Виконання, обговорення методів перевірки висунутих гіпотез, джерел інформації.
Пошук інформації, що підтверджує або спростовує гіпотезу. Виконання проекту. Обговорення і вибір оптимального варіанту. Визначення джерел інформації.
Робота з інформацією. Проведення дослідження. Оформлення проекту. Вчитель спостерігає, консультує, радить, спрямовує процес роботи.
III. Заключний.
1. Захист проекту, презентація результатів проектування.
Оцінка результатів, захист проекту, участь у колективній оцінці результатів діяльності, колективний аналіз та оцінка результатів проектування.
На підготовчому етапі здійснюється постановка мети, завдань і планування проекту.
Спочатку планують проект у межах певної теми, пропонуючи студентам (учням) свої ідеї в прихованому вигляді проблеми. Студенти (учні) обговорюють ці проблеми, висувають свої гіпотези (пропозиції). Формуються групи і розподіляються завдання в групах.
Розподіл завдань між членами групи здійснюється таким чином: одному студенту (учню), наприклад, доручається збирання фактичного матеріалу з теми, а іншому, – провести анкетування в класі й обробити дані; студентам (учням) з невисоким рівнем підготовки скласти план, намалювати або зробити фотографії та додати коротку інформацію відповідною мовою.
Підготовчий етап забезпечує також мовні та мовленнєві вміння студентів (учнів): оволодіння лексикою, граматичним матеріалом з теми, читання текстів з підручника, які служать змістовою базою для розвитку мовленнєвих та дослідницьких їх умінь. Ці вміння формуються і розвиваються в процесі проектної діяльності із застосуванням навчальних комп’ютерних програм.
Під час організаційного етапу здійснюється виконання проекту: студенти (учні) працюють з інформацією: збирають матеріал з додаткових джерел, досліджують, вибирають необхідний; тобто здійснюють пошукову діяльність і творчо оформляють свою проектну роботу. Поряд з роботою з формування мовних та мовленнєвих умінь студентів (учнів) у межах обговорюваної проблематики необхідно навчити їх стратегії і тактиці групового спілкування, тобто комунікативним умінням, навичкам, котрі навчили їх висловлюватися логічно, зв’язано, продуктивно. З цією метою використовуються різні граматичні опори, мовні кліше, комунікативні мовні штампи («я думаю», «на мою думку», «я переконаний», «якщо я не помиляюся») і т. ін., вислови згоди, незгоди, узагальнення сказаного, що постійно змінюються в засвоєнні.
Заключний етап включає в себе захист і обговорення проектів. Кожна група захищає свій проект із раніше обговореного плану. Наприклад, за темою «Школа» презентація проходила у формі телепередачі, яка називалася «Schule, scool, shole, школа». Двоє ведучих з України та Німеччини брали інтерв’ю в гостей передачі, які представляли свій проект «Наша рідна школа», німецькі школярі з вальдорфської школи виступили з проектом «Школа моєї мрії», а потім відбулася конференція «Школа здоров’я – школа майбутнього».
Підведення підсумків – дуже важливий етап, на якому студенти, учні висловлюють свою думку про захист (що вдалося, що не вийшло, чому?), обирають найбільш цікавий проект, аргументуючи свою думку. Оцінка проектної роботи – нелегка справа. Очевидно, що мова – це лише складова частина проекту. Помилково оцінювати проект розглядаючи його тільки на основі лінгвістичної правильності. Оцінку слід виставляти за проект у цілому, багатоплановість його характеру, рівень виявленої творчості, чіткості презентації.
Поряд з перевагами проектної діяльності є й певні недоліки, що зумовлені такими чинниками:
− недостатній рівень мовленнєвої підготовки студентів (учнів): не завжди вони готові обговорювати організаційні питання іноземною мовою, часто-густо присутні мовленнєві помилки;
− брак часу за навчальним планом;
− труднощі залучення слабких студентів, учнів до активної дискусії.
Незважаючи на певні труднощі, ця форма організації навчальної діяльності має низку переваг і приносить позитивні результати: творчі презентації замінюють традиційну форму контролю «питання-відповідь». Крім того, проектна організація навчального процесу з використанням інформаційних технологій полягає в тому, що така діяльність сприяє формуванню таких умінь:
− планувати свою роботу, прораховуючи можливі варіанти;
− використовувати значну кількість джерел інформації;
− самостійно відбирати і накопичувати матеріал;
− аналізувати, аргументувати думку;
− встановлювати контакти;
− створювати «кінцевий продукт»;
− представляти створене перед аудиторією.
Ці вміння в поєднанні з інтелектуальними, творчими, комунікативними вміннями є соціально-значимими для досягнення успішної соціалізації учнів.
Під час роботи над проектом будуються нові відносини викладача та студентів (учнів). Викладач організовує їхню самостійну, навчально-пізнавальну, комунікативну, творчу діяльність.
Проектна організація навчального процесу та використання інформаційних технологій дозволяють розв’язати поставлені завдання: в результаті спільної навчальної діяльності студентів (учнів) удається значно збільшити час мовленнєвої практики кожного студента (учня) на уроці, що сприяє розвитку комунікативної активності, здійснювати індивідуалізацію та інтенсифікацію їхньої самостійної роботи, підвищувати пізнавальну активність і мотивацію навчання.
Підготовка майбутніх учителів до роботи в телекомунікаційних освітніх проектах
Домінуючою тенденцією розвитку сучасної цивілізації є перехід від індустріального до інформаційного суспільства, в якому об’єктами і результатами праці переважної частини зайнятого населення стануть інформаційні ресурси та наукові знання. А це вимагає ґрунтовної підготовки всіх членів соціуму до використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності.
Істотним недоліком у професійній підготовці сучасних педагогів є їхній недостатній професіоналізм у використанні інформаційно-комунікаційних технологій, що негативно впливає на ефективність та рівень викладання. Випускник ВНЗ має не тільки володіти знаннями в галузі комп’ютерної техніки, а й бути фахівцем із застосування ІКТ у своїй професійній діяльності.
Як засвідчує практика, найбільш ефективно можна використовувати ІКТ у процесі організації спільних телекомунікаційних проектів, телеконференцій, дистанційного навчання.
У педагогічній літературі (І. Захарова, Є. Полат, М. Бухаркіна, М. Моїсеєва, А. Петров, Г. Сазоненко, Г. Селевко, С. Сисоєва) достатньо активно обговорюється проблема впровадження телекомунікаційних освітніх проектів у навчальний процес.
Стрімкий розвиток глобальної мережі Інтернет привів до перетворення комп’ютерної революції в інформаційну, комп’ютер став основним засобом телекомунікації.
Прогрес у галузі створення високошвидкісних цифрових каналів зв’язку, засобів цифрового подання та стискання відео/аудіоінформації, єдиних протоколів роботи з відео – надзвичайний. Комп’ютерна телекомунікація набагато швидша та дешевша, і що найголовніше, набагато потужніша від таких звичних засобів, як телефон, телеграф, телебачення.
Телекомунікаційний навчальний проект – це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність студентів-партнерів, організована на основі комп’ютерної телекомунікації, що має єдину мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного результату.
Телекомунікаційні проекти надають можливість не тільки передавати студентам суму тих чи інших знань, а й вчити їх набувати цих знань самостійно за допомогою величезних можливостей глобальної комп’ютерної мережі Інтернет, користуватися набутими знаннями для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань, знайомитися з іншими культурами, виховувати почуття приналежності до єдиної світової спільноти.
Важливою рисою телекомунікаційного проекту є його міжпредметний характер, оскільки розв’язання проблеми, що закладена в будь-якому проекті, завжди потребує інтегрованих знань.
До освітніх телекомунікаційних проектів висувається низка вимог:
- формування глобальної в дослідницькому і творчому аспекті проблеми, яка вимагає для її розв’язання інтегрованого знання, творчого пошуку;
- практична, теоретична, пізнавальна значимість передбачуваних результатів;
- самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;
- структурування змістової частини проекту (з визначеними результатами окремих етапів);
- використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій: обговорення способів оформлення кінцевих результатів, збирання, систематизація й аналіз одержаних даних, підведення підсумків, оформлення результатів, їх представлення, висновки, формулювання нових проблем дослідження.
Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різним. В одних випадках викладач визначає тематику з урахуванням навчальної ситуації з конкретного предмета, в інших, особливо в проектах для позаурочної діяльності, тематика пропонується самими студентами і відповідає цілком їхнім власним інтересам, не тільки пізнавальним, а й творчим, прикладним.
Виділяють такі типи проектів:
- за домінуючою у проекті діяльністю: прикладний (практично-орієнтований), ознайомлювально-орієнтовний (інформаційний) дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий;
- за предметно-змістовою сферою знань: монопроект (у рамках однієї галузі знань), міжпредметний проект;
- за характером координації проекту: безпосередній, опосередкований;
- за характером контактів (серед учасників одного навчального закладу, групи, міста, країни, різних країн світу);
- за кількістю учасників проекту: особистісні, парні, групові;
- за тривалістю виконання проекту: короткострокові, середньої тривалості, довгострокові.
Основною метою проектної діяльність студентів виступає:
- одержання навичок роботи з Інтернет для пошуку й обробки інформації;
- використання комп’ютерних інформаційних технологій з метою підготовки інформації в електронному вигляді для передачі іншим учасникам проекту;
- збагачення досвідом використання можливостей Інтернет для обміну думками з учасниками проекту, одержання консультацій наукового керівника;
- здобуття та накопичення досвіду здійснення досліджень, роботи з джерелами інформації;
- одержання досвіду роботи «в команді» (планування, розподіл функцій, взаємодопомога та взаємоконтроль).
Проектна діяльність дозволяє вивчати матеріал, що виходить за межі навчальної програми, використовувати інформацію як із традиційних джерел (книг, словників, енциклопедій), так і з мережі Інтернет. Студенти навчаються працювати в мережі, здійснювати пошук інформації, використовувати різноманітні пошукові системи. В процесі роботи над проектом відбувається не тільки накопичення знань, а й творче їх осмислення.
Освітнє співтовариство нині має такі потужні засоби спілкування й одержання інформації, як телеконференції, вебінари, списки розсилки, пошукові системи, каталоги ресурсів. Усе це дає можливість широкого залучення студентів, педагогів до пошукової роботи в проектах.
Застосування ІКТ має світоглядний аспект. Адже інформація, зібрана, передана та опрацьована за допомогою автоматизованих систем, становить важливий внесок у розвиток сучасної інформаційної картини світу, а отже, і світогляду студентів, причому використання ІКТ забезпечує підвищення:
- ефективності всіх видів навчальної діяльності;
- якості підготовки спеціалістів з новим типом мислення, відповідно до вимог інформаційного суспільства.
За допомогою методів і засобів інформатизації майбутній фахівець має навчитися одержувати відповіді на запитання про те, які є інформаційні ресурси, де вони розміщені, як можна одержати до них доступ і як можна їх використовувати з метою підвищення ефективності професійної діяльності.
Найефективнішими в сучасній дидактиці вважаються такі методи стимулювання навчання, що підкріплені реальною взаємодією двох умов:
1) збігом мотиваційної сфери суб’єкта з характером мети, яку йому пропонують;
2) прийняттям суб’єктом цієї мети як такої, що відповідає його мотивам.
До основних видів діяльності, на яких ґрунтується проективна педагогіка, належать:
навчально-пошукова (пошук і засвоєння нових знань, нового досвіду);
пізнавально-пошукова (аналогічна до наукового дослідження);
ігрова (в тому числі ігрове моделювання та ігрова експресія);
дискусійна (діалогова, комунікативна).
Під час роботи над проектом викладач виконує такі функції:
- сприяє студентам у пошуку джерел, здатних допомогти їм у роботі над проектом;
- сам виступає джерелом інформації;
- підтримує і стимулює студентів;
- допомагає їм оволодіти новими інформаційними технологіями;
- прищеплює студентам інформаційну культуру;
- координує процес створення проекту;
- підтримує безперервний зворотний зв’язок з метою просування студентів у роботі над проектом.
Немає коментарів:
Дописати коментар